Одне із
головних художніх виразних засобів
театру – мовлення.
З приходом дітей до
театрального гуртка їх мовлення починає
активно розвиватися. Головну
роль у
цьому повиннi
вiдiграти систематичнi заняття з сценiчної
мови, на яких необхiдно удосконалювати
усi елемени усної мови,
формувати «культуру
мови».
В писемнiй
мовi
- це стилiстична,
орфографiчна
i
граматична досконалiсть
та нормативнiсть,
в уснiй
мовi
- бездоганна дикцiя,
знання орфоепiї
та норм лiтературного
наголосу, умiння
логiчно,
просто i
ясно висловлювати свої думки, майстерно
використовувати численнi
мовнi
засоби.
Наданi
нижче методичнi
поради та рекомендацiї
щодо засвоєння основних елементiв
сценічної мови, повиннi
сприяти її розвитку, збагачнню та
шлiфуванню.
Сценічне
мовлення
– це сукупність вмінь та навичок, засобом
котрих реалізується мова в конкретній
обстановці спілквання. Мається на увазі
дихання, голос, дикція, орфоепія, логіка
мови.
Комментариев нет:
Отправить комментарий